//
Меню сайта
Гараж
Мини-чат
Поиск
Наш опрос
Оцените наш сайт

Результат опроса Результаты Все опросы нашего сайта Архив опросов

Всего голосовало: 190
Обсудить опрос на форуме
Главная | Регистрация | Вход

Сейчас на сайте:


[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 1 из 1
  • 1
Форум » Кременчугский скутер клуб форум » Клубная жизнь » веселые истории
веселые истории
DOMECTOCДата: Среда, 05.11.2008, 08:06 | Сообщение # 1
Зав. Президента КСК
Группа: Модераторы
Сообщений: 31
Награды: 2
Репутация: 4
Статус: Offline
Як я став БАЙКЕРОМ, або мій перший МОТОЦИКЛ

Привіт, брати та сестри по духу. Вирішив написати кілька слів про свій перший мотоцикл, котрий зробив власноруч. Все почалося в недалекому минулому, в 2004 році. В той час, в смт. Косів, Івано-Франківської області, влітку проводився перший мото-байк-фестиваль «Карпатський байкер».

До цього моменту я тільки мріяв про свого власного «стального друга». Звичайно ж, я, як житель цього чудового гірського, багатого на природу міста, просто не міг на цьому святі не бути. Фестиваль тривав три дні та дві ночі. Весь цей час я був там, навіть намет з собою взяв. Хотів відчути ту атмосферу, яку відчувають справжні байкери на подібних заходах. Після цього бурхливого свята, вже на «свіжу голову», добре все обміркувавши, вирішив – хочу стати БАЙКЕРОМ!
Однак, я добре розумів, що для того, щоб їм стати, одного бажання буде замало. Для початку необхідно придбати хорошу, надійну і недорогу в обслуговуванні двохколісну техніку. Ось тут і виникло одне з найважливіших питань – яку саме???
Є у мене колега, Мирослав. На той час він мав певні навики і знання у мотоциклетній справі, чого неможна було сказати про мене. Тож, наступного дня пішов я до нього, на консультацію, щоб дізнатись, який мотоцикл мені, нетямущому, було б краще придбати. А він мені й каже:
– Кращий мотоцикл для тебе на початок може бути такий, як ото в мене – «ИЖ-49»! Він легкий та зручний у керуванні, бензину багато не «п’є». Правда, їде поволі, але тобі, як новачку, поспішати нікуди!
О, думаю, саме те що мені потрібно...
Все, з вибором я визначився, а от де тепер такого «коня» знайти? Щоб на ходу був, з документами, у файному стані і головне – щоб недорого!? У цьому нелегкому пошуку, знову допоміг мені Мирослав. Довго та наполегливо ми шукали мою майбутню «долю». Траплялися різні варіанти: то без документів, то – дорого. А я мав на той момент 150 «мертвих американських президентів» і в цю ціну планував вкластися.
І ось одного сонячного літнього дня щастя мені посміхнулося – ми здибали те, що шукали. Принаймні, я так тоді подумав…
Неподалік Косова, в селі Химчин, в якомусь закиданому різним непотрібом курнику, валявся геть розібраний «ИЖ-49». Думаю, оце так халепа! Питаю в колеги:
– Беремо?
– Беремо! Я тобі допоможу, будемо щось «мутити».
Торгуємося:
– Скільки, вуйцю, за той мотлох хочете? 150 у.о.!? А документи є?
– Так, – каже старий,– десь мають бути...
Довго не торгуючись, віддав я йому всі свої заощадження, що мав на той час. Зібрав все до купи, спакував у два мішки і потеліпав щасливий та пихатий додому.
Наступного дня, з бадьорим і піднесеним настроєм, гайда в гараж, до праці! Роботи було – непочатий край. Відразу визначився зі стилем свого майбутнього мотоцикла. Це мав бути тільки чоппер, жодних варіантів. Першим ділом взявся відновлювати силовий агрегат, в чому мені вкотре допоміг Мирослав. Замінили всі підшипники і сальники на нові. Перебрали КПП. Циліндр прийшлося переточувати під інший, ремонтний поршень. Знайомі підказали толкову, на мій погляд, ідею з переробкою і вдосконаленням рами: саму раму залишити рідною, а задню частину взяти від «Яви-350». Придбав у сусіда-пенсіонера таку раму за 20 гривень. Відразу накинувся на неї з «болгаркою». Допоки рама була в процесі роботи, їздив на «мотобарахолку» в село Заболотів – те, чого мені не вистачало, можна було знайти тільки там. Одного разу надибав там добротну передню вилку від «ИЖ ПС», яка добре стала на мій мотоцикл. Деякі аксесуари і нові деталі для мого чоппера знаходив в Чернівцях. Крила були взяті від «ИЖ-56», переробив їх на свій смак. Бак стандартний, розварений. «Лопух» водія рідний, вдосконалений. Задні амортизатори стандартні. Руль «рогач» з нержавіючої труби діаметром 21 мм гнувся в кузні. Карбюратор було придбано новий, «К-28Б», так як старий не хотів добре працювати. Запалювання залишив оригінальним. Колір чопперу вирішив надати чорний (фарба «Sadolin»). Робив його «одиночкою» – під себе, егоїста, тому посадка водія зручна, комфортна.
В Косівському МРЕО поставив на облік, отримав новий техпаспорт і номери. Загалом сума всіх витрат, винятково на запчастини і аксесуари, становить 800$, не враховуючи того, що по ходу роботи виникла необхідність придбати інструмент, що був мені вкрай необхідний: газозварка, дриль, болгарка, вертикальний станок, компресор, трубозгиб, різні набори ключів, та багато всякого іншого, без котрого мій байк не виїхав би з гаражу.
Після обкатки відкатав два сезони. День в день я був на колесах i без жодних вагомих поломок. Так сповнилася моя найзаповітніша мрія, бо я того дуже хотів. Отакий був мій перший мотодосвід!
Головне – бажання і ваші мрії обов'язково, рано чи пізно, стануть реальністю! Чого вам і бажаю.


ДОМЕСТОС - ВБИВАЄ МІКРОБІВ НАСМЕРТЬ!
челавек ведро
 
Форум » Кременчугский скутер клуб форум » Клубная жизнь » веселые истории
  • Страница 1 из 1
  • 1
Поиск:

Copyright MyCorp © 2024